Полиняк Марійка, 16 р, Тернопільська обл.,

Циганська ЗОШ I – ІІІ ст.

 

«Природу бережіть - наш спільний дім!»

 

У місто дощ вплітає срібні ниті,

В калюжах губить клаптики небес.

Стоять будинки, снами оповиті,

Таких близьких не бачачи чудес.

 

Ступає тихо німфа босонога,

Бреде повільно, вкутавшись в туман,

Заплакана, покинута, убога –

Болять ще досі руки від кайдан.

 

Заплутавшись в волоссі, спогади тріпочуть

У лоні лісу полум’яні  язики,

І спрагло так землі вуста шепочуть:

«Колись пейзажі – стали смітники!».

 

Тривожить серце решето атмосфери

І водне плесо вже виблискує не так,

Ховається краса за ласкою химери

І нудить світом вітер, мов жебрак.

 

Вона іде, засмучена до краю,

Ховає латки вбогого вбрання.

Чом, перехожий, погляд відвертаєш?!

Це ж бо Природа – Матінка твоя!

 

 

Невже  ти не впізнав Землю колишню?

Боїшся глянуть в очі волошкові?

Її красу, немов розквітлу вишню,

Ти розтоптав, не знаючи любові.

 

Невдячний, зрадливий, жорстокий,

Навік для тебе змовкли солов`ї,

В душі твоїй поселиться неспокій –

Нема для тебе місця на Землі.

 

І каятись вже пізно - час спокути.

Відчуй прощення в погляді німім.

Мерщій скажи, вдихнувши  повні груди:

 

«Природу бережіть – наш спільний дім!»

Как Марія Рахулівна, 12 років

м.Очаків

 

ДІТИ БЕЗ ВІЙНИ

 

Я бажаю всім дітям Землі

Не почути галас війни,

Не ховатись в підвалах від страху,

Не залишитись без свого даху,

Не втрачати рідних та близьких,

Материнських не бачити сліз,

Жити в мирі під небом блакитним

В щасті, злагоді, тиші, добрі,

Щоб сяяли очі дитини

 

Світлом сонячним, мов ліхтарі!

Ізотова Юлія

С. Товсте Тернопільська обл.

 6 клас (12 років)

 

 

І у дома, і у школі,

І батьки, і вчителі

Нам прості доступні речі

Так висвітлюють доречно,

Лиш навчися слухать їх!

Всім потрібно пам’ятати:

Про безпеку треба дбати

Час сьогодні на планеті

Випав досить нелегкий

І тому дорослі й діти

Мають вчасно захистити

Відпочинок й побут свій

Ось, наприклад, ми зібрались

Вранці в школу звично йти

Про дорожні точні знаки

Треба, звісно, пам’ятати,

Щоб здоровя зберегти

А якщо ваш клас зібрався

На прогулянку у ліс,

Захиститись треба, звісно,

Від укусів некорисних,

Щоб було поменше сліз

Ось усі ми біля річки

Так і тягне до водички,

Але завжди пам’ятай:

Берег вивчити цей треба,

Місце купелі для себе,

А тоді уже пірнай

Ми вважаєм досить часто,

Що дорослі й дуже класні –

Скоро вже 12 літ!

Та, самі лишившись вдома,

Двері людям незнайомим

Відчиняти все ж не слід

Побут наш сьогодні, друже,

Газо – електричний дуже –

Нам без цього не прожить,

Але маєм добре знати,

Чим і як користуватись

Щоб радіти кожну мить

Відкриваєм світ для себе

Пам’ятати завжди треба,-

Небезпек множинний лік!

Та уважність і слухняність

Принесуть усім нам радість

 

І усе буде як слід!

Конкурс «Безпека в житті  - життя у безпеці»

 

Кумов Андрій, 16 років,

Центр позашкільної освіти БНВО, гурток «Дивослово»,

керівник: Поджара Тетяна Аркадіївна

 

Я – за мир і безпеку!

 

Есе (прозовий  твір)

 

Скільки існує людство – стільки існують війни. Завжди знайдеться хтось, кому земля сусіда видасться кращою та привабливішою за свою, або кому постійно, маючи безліч території, заманеться відібрати її у того, хто слабший і виглядає менш захищеним.

Українці надзвичайно волелюбний народ та щирий. Важко працюючи на землі, маючи геніальні таланти  в освіті та науці, ми викликали та викликаємо заздрощі у багатьох «добрих» сусідів. Ми ніколи не розпочинали воєн, але керувалися прислів’ям: «Хто до нас з мечем прийде – той від меча й  загине».

«Сильні світу цього» ніколи не замислюються над тим, скільки загине людей, задовольняючи їхні амбіції. Легко викликати ворожнечу, але дуже важко зупинити кровопролиття.

Життя у людини лише одне. Тому ніхто не вправі забирати його, чи керувати долею мільйонів. Людське життя – це найдорожча цінність у світі. Про це мають пам’ятати політики всіх країн та континентів. Тоді, можливо, припиниться ця гонитва за владою та територією.

Приємно усвідомлювати, що українці не втратили свого патріотизму та волелюбності. Тисячі добровольців, що захищають зараз нашу Батьківщину, продемонстрували всьому світу, яким може бути незламним народ, який відданий своїй рідній землі. Дуже довго наш народ виборював свою незалежність, тому й не маємо права втратити її. І нехай там що будуть говорити політики, а Україна була й є єдиною, неподільною державою зі своїми Карпатськими горами та полонинами, Подільськими рівнинами, Херсонськими степами та Дніпровськими кручами.

Наше покоління сьогодні може зробити небагато, але підтримувати морально своїх захисників – наш прямий обов’язок. Тому і пишемо листи воїнам, малюємо малюнки, створюємо різні обереги для їхнього захисту, організовуємо зустрічі тощо.

Якщо ми будемо жити в мирі, то наше життя буде захищене і безпечне. Важко, певно, зрозуміти тих людей, що живуть зараз на окупованих територіях, але держава, перш за все, має думати про забезпечення їх продуктами, товарами повсякденного вжитку, ліками та медикаментами. Сподіваємося на мирне  та спокійне життя  для усіх українців.

 

Люди, будьте терпимими один до одного, і ваше життя буде в безпеці!

Бережіть природу – наш загальний дім

 

         Я проживаю в Чернігівській області, яка розташована на лівобережжі України в басейні річки Десна. Ліси займають 68 відсотків території області, де переважають мішані багатоярусні дерева. Деревостій формують  сосна, береза, дуб, граб, а також липа, клен та ясен. Такі умови є сприятливими для існування багатьох дендропільних видів птахів. Птахи — це надзвичайно корисні тварини, проте з кожним роком їх чисельність зменшується. Багато з них стають рідкісними  або й зовсім зникають.

         Опрацювавши спеціальну літературу, я дослідив зникаючих птахів Чернігівської області: шуліку рудого, скопа, баранця великого, прудку очеретянку  та рідкісних птахів: леку чорного та сича волохатого.

Заради збереження рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники.  Таких птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, але ж і ми, діти, повинні допомагати пернатим друзям. Важливо підгодовувати їх у скрутні часи, особливо взимку. Більшість птахів є перелітними. Тому важливо будувати й розвішувати  штучні будиночки, які захищають їх від негоди, хижаків тощо. Розміри й форма таких хатинок  дуже різноманітна. Вони повинні виготовлятися за  спеціальними науково обґрунтованими схемами.

Для гнізда лелеки згодиться не тільки колесо від воза, а й дощаний поміст розміром 1x1метр. На  поміст слід накидати очерету, хмизу, тонких гілочок верболозу. Це гніздо для лелеки треба розмістити так, щоб підльоту птахів не заважали дроти й високі антени.

Дуже легко й просто збудувати будиночок для мухоловки, розмір дна якого – 10-12 см, а діаметр льотка – 3 см.

Гніздовий ящик для гоголя потребує великих дощечок, бо висота його-70 см, ширина – 30 см, а льоток – 10-12 см. На дно  потрібно насипати до               10 см тирси. Збиваючи ящик, потрібно залишати невеликі щілини між дошкам, які допомагають швидкому висиханню гніздового підмощування. Вішати його потрібно  біля самої води  на висоті 3-5 м, на відстані від берега не менше 10  метрів. Льоток повинен бути направлений до води та нахилений уперед.

До Червоної книги України занесено багато видів птахів. Тому наше завдання постійно турбуватися про пернатих друзів. Для того, щоб запобігти зникненню пташок, їх треба вивчати, знати їхні потреби й охороняти. Давайте влітку й восени збирати  плоди та насіння різних рослин, виготовляти годівниці й допомагати птахам перезимувати. Вони є окрасою наших лісів, скверів, садів. Щоб почути чудовий спів – збудуй будиночок для пташки!

Живи, добро звершай!

Та нагород за це

Не вимагай!

 

 Анотація

          

До Дня зустрічі птахів в школі проходила акція «Будиночок пернатому». Дітям допомагали батьки. А учень, 8-Б класу, Самойленко Дмитро, що в минулому стояв на шкільному обліку, як важковиховуваний, працював самостійно. Ним змайстровано та розвішено чотири будиночки для птахів. В класі Діму називають «хазяїном», а у школі – ЗАВХОЗОМ!

 

Штучні пташині будиночки повинні виготовлятися

за спеціальними науково обґрунтованими схемами

 

 

 

 

 

Контакти

Керівництво "Школи безпеки"

Адреса: 04074, м. Київ,

вул. Вишгородська, 21

Телефон:(067)464-46-51

Адміністратор сайту

E-mail: frans57@ukr.net